965 рік, молодий князь Святослав перебирає владу над Києвом і Новгородом. Але він бажає правити країною не з княжого престолу, а з сідла бойового коня.
У жилах Святослава тече гаряча кров варязьких предків, він прагне об’єднати близькі й далекі племена під залізною рукою і перетворити своє князівство на найбільшу державу у цій частині світу. У першому своєму завойовницькому поході князь рушає на схід, до Булгарської держави над рікою Ітиль...
Тим часом у селищі Карачарове, на землі племені муромців, живе молодик на ім’я Ілля, відштовхнутий власним родом, слабкий, хирлявий, напівкаліка. Коли одного дня селище спалили люті напасники, лише Ілля вижив і мусив подбати про мертвих.
Саме тоді до селища навідуються троє таємничих жебраків. Вони зглянулися над молодим калікою і зняли з нього прокляття, яке спричинило хворобу. Відтак, наче наново народжений, Ілля в сідлі вірного Бурушка рушає в дорогу, прагнучи помсти, а його доля невдовзі перетинається з долею Святослава. Обидва вони втуплюють зір у зловісну Драконячу вежу у булгарському місті Суварі...
Уривок з книги
