Апокаліпсис можна спинити. Принаймні економічний.
А допоможуть із цим не ворожки, футурологи, заяви Трампа чи Болсонару. У цій ситуації варто покладатися на прискіпливих і чесних науковців, як-от Абхіджіт Банерджі й Естер Дуфло. Вони з 2003 року досліджують, як урівноважувати економіку й боротися з бідністю, а 2019-го навіть отримали за це Нобелівську премію.
Науковці тверезо вивчають факти, спростовують міфи, скептично ставляться до чудодійних рецептів і описують, як виглядатиме хороша економіка для важких часів. Чи правда, що імміграція негативно позначається на зарплатах місцевим? Що таке «китайський шок» і як він впливає на світову економіку? Що переважить на терезах штучного інтелекту: допомога людству чи зникнення багатьох професій і безробітність? Про це та інше ви довідаєтеся з книжки, яку радять почитати Білл Ґейтс, Дарон Аджемоґлу й Тома Пікетті.
Про авторів
Абхіджіт Банерджі — економіст родом з Індії, співзасновник Лабораторії з дослідження проблем бідності при Массачусетському технологічному інституті, член Консорціуму з питань фінансових систем і бідності. Співавтор книжки «Економіка бідності» («Наш Формат», 2017). У 2019 році разом з Естер Дуфло отримав Нобелівську премію за експериментальний підхід у боротьбі з бідністю.
Естер Дуфло — американка французького походження, економістка, наукова асистентка Національного бюро економічних досліджень США. Керує програмою з економіки розвитку при Центрі досліджень економічної політики. У 2012 році увійшла до списку «100 світових мислителів» за версією журналу Foreign Policy. р.
Уривок з книги