Книжка року Британської гільдії письменників-мандрівників.
Вони усміхаються і влаштовують посиденьки з друзями, кутаються у в’язані светри й кілограмами палять свічки, люблять булочки з корицею і лакричні палички, їздять на велосипедах і обожнюють мінімалізм. Вони — скандинави, принаймні такими ми їх знаємо з медійної версії.
Але що, як у цього є і зворотний бік? Що, як жителі нордичних країн також закидаються антидепресантами, вірять в ельфів, платять здирницькі податки, терплять жахливу погоду й не будують амбітних планів? Усе це також про скандинавів — але таких, якими ми їх не знаємо.
Для кого книжка
Для широкого кола читачів, всіх, хто захоплюється хюґе і лаґом, але хотів би копнути глибше в напрямку секрету щастя нордичних народів.
Чому варто купувати
Журналіст Майкл Бут вирішив розповісти найправдивішу історію про жителів нордичних країн: неідеальних, але справді задоволених життям. Так-так, усі ті світові рейтинги — аж ніяк не вигадка. Але ще варто розібратися, що таке щастя для скандинавів.
Про автора
Майкл Бут— британський журналіст і письменник, який живе в Данії. Дописувач Guardian, Independent, Times, Telegraph і Cond Nast Traveler. Автор низки видань про подорожі та кухні різних країн. «Що не так зі скандинавами?» стала книжкою року Британської гільдії письменників-мандрівників (2016).
Відгуки
Бут — блискучий амбасадор часто замкнутих, а іноді й не зрозумілих північних народів та їхнього характеру... Антропологічні дослідження ніколи не були такими цікавими, як ця книжка.
— Chicago Tribune
Це ніжний, спостережливий, привабливий погляд на Скандинавію, де переважають довіра, скромність і рівність».
— Kirkus Reviews
Цитати
Про ставлення данців до роботи
Багато данців, зокрема тих, які працюють у державному секторі, відверто та безсовісно намагаються скоротити свій робочий день до абсолютного мінімуму, достатнього, щоб забезпечити комфортний рівень існування. Сьогодні кількість робочих годин скоротилася майже вдвічі, як порівняти з показниками минулого сторіччя, і є набагато меншою за середню тривалість робочого дня тижня й року в Європі: 1559 годин на рік проти середнього показника в країнах ЄС, що становить 1749. На практиці це означає, що данці переважно змотують вудки годині о четвертій-п’ятій вечора, а у вихідні працюють лише за нагальної потреби. Відпустка у них триває аж шість тижнів: у липні країну ніби ставлять на паузу, і люди, наче перелітні птахи, масово мігрують до своїх заміських будиночків, кемпінгів чи літніх таборів, до яких від домівки їхати зазвичай не більш ніж годину.
Про високі податки
Визначною характеристикою Данії є розмір податків. Вони тут найвищі у світі. По-перше, існує податок на прибуток, який ранжується від базової ставки 42 відсотки до найвищої, 56 відсотків. Є також «церковний податок», що становить трохи більше ніж 1 відсоток. Якщо ви власник будинку, то приготуйтеся помахати рукою ще 5 відсоткам від того, що у вас лишилося. Якщо ви раптом вирішите придбати нову машину, будьте готові сплатити ще один податок, що становить 180 відсотків від вартості чотириколісного друга. Податок на пальне (75 відсотків) і дорожний збір (приблизно 600 фунтів стерлінгів на рік) — теж одні з найвищих у світі. Ставка ПДВ (що данською звучить як MOMS) становить 25 відсотків, його стягують абсолютно з усього, хоч би що ви купили, включно з їжею та дитячими книжками. Отже, загальний обсяг прямих і непрямих податків становить від 58 до 72 відсотків.
